A small tool to view real-world ActivityPub objects as JSON! Enter a URL
or username from Mastodon or a similar service below, and we'll send a
request with
the right
Accept
header
to the server to view the underlying object.
{
"@context": "https://www.w3.org/ns/activitystreams",
"type": "OrderedCollectionPage",
"orderedItems": [
{
"type": "Create",
"actor": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912",
"object": {
"type": "Note",
"id": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912/entities/urn:activity:1354159704615424018",
"attributedTo": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912",
"content": "Valid point by <a class=\"u-url mention\" href=\"https://www.minds.com/ostap\" target=\"_blank\">@ostap</a><br /><a href=\"https://pragueplot.substack.com/p/besttime?s=r&utm_campaign=post&utm_medium=email\" target=\"_blank\">https://pragueplot.substack.com/p/besttime?s=r&utm_campaign=post&utm_medium=email</a>",
"to": [
"https://www.w3.org/ns/activitystreams#Public"
],
"cc": [
"https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912/followers"
],
"tag": [
{
"type": "Mention",
"href": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/458785439046705152",
"name": "@ostap"
}
],
"url": "https://www.minds.com/newsfeed/1354159704615424018",
"published": "2022-03-25T18:27:12+00:00",
"source": {
"content": "Valid point by @ostap\nhttps://pragueplot.substack.com/p/besttime?s=r&utm_campaign=post&utm_medium=email",
"mediaType": "text/plain"
}
},
"id": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912/entities/urn:activity:1354159704615424018/activity"
},
{
"type": "Create",
"actor": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912",
"object": {
"type": "Note",
"id": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912/entities/urn:activity:1354148997236789259",
"attributedTo": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912",
"content": "\"The communist writers and politicians inside and outside of Russia explain Russia’s aggressive policies as mere self-defence. It is, they say, not Russia that plans aggression but, on the contrary, the decaying capitalist democracies. Russia wants merely to defend its own independence. This is an old and well-tried method of justifying aggression. Louis XIV and Napoleon I, Wilhelm II and Hitler were the most peace-loving of all men. When they invaded foreign countries, they did so only in just self-defence. Russia was as much menaced by Esthonia or Latvia as Germany was by Luxemburg or Denmark.<br />An outgrowth of this fable of self-defence is the legend of the cordon sanitaire. The political independence of the small neighbour countries of Russia, it is maintained, is merely a capitalist makeshift designed to prevent the European democracies from being infected with the germ of communism. Hence, it is concluded, these small nations have forfeited their right to independence. For Russia has the inalienable right to claim that its neighbours—and likewise its neighbours’ neighbours—should only be ruled by “friendly,” i.e., strictly communist, governments. What would happen to the world if all great powers were to make the same pretension?<br />The truth is that it is not the governments of the democratic nations that aim at overthrowing the present Russian system. They do not foster pro-democratic fifth columns in Russia and they do not incite the Russian masses against their rulers. But the Russians are busy day and night fomenting unrest in every country.\"<br />Ludwig von Mises<br /><br />While Russians troops where invading countries not only around Russia but far out in the world, they declared themselves as defenders of peace, there were \"Peace\"-named streets in every town in USSR.<br />Nothing changed today: they force their rule in Ukraine, Moldova, Georgia, Kazakhstan, Belarus, Syria, killing probably up to one hundred thousands people only during last month of brutal invasion of Ukraine. But at the same time they claim that they never attack, only defend. <br />The difference, of course, is that in present-day Russia word \"peace\" is practically banned.",
"to": [
"https://www.w3.org/ns/activitystreams#Public"
],
"cc": [
"https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912/followers"
],
"tag": [],
"url": "https://www.minds.com/newsfeed/1354148997236789259",
"published": "2022-03-25T17:44:39+00:00",
"source": {
"content": "\"The communist writers and politicians inside and outside of Russia explain Russia’s aggressive policies as mere self-defence. It is, they say, not Russia that plans aggression but, on the contrary, the decaying capitalist democracies. Russia wants merely to defend its own independence. This is an old and well-tried method of justifying aggression. Louis XIV and Napoleon I, Wilhelm II and Hitler were the most peace-loving of all men. When they invaded foreign countries, they did so only in just self-defence. Russia was as much menaced by Esthonia or Latvia as Germany was by Luxemburg or Denmark.\nAn outgrowth of this fable of self-defence is the legend of the cordon sanitaire. The political independence of the small neighbour countries of Russia, it is maintained, is merely a capitalist makeshift designed to prevent the European democracies from being infected with the germ of communism. Hence, it is concluded, these small nations have forfeited their right to independence. For Russia has the inalienable right to claim that its neighbours—and likewise its neighbours’ neighbours—should only be ruled by “friendly,” i.e., strictly communist, governments. What would happen to the world if all great powers were to make the same pretension?\nThe truth is that it is not the governments of the democratic nations that aim at overthrowing the present Russian system. They do not foster pro-democratic fifth columns in Russia and they do not incite the Russian masses against their rulers. But the Russians are busy day and night fomenting unrest in every country.\"\nLudwig von Mises\n\nWhile Russians troops where invading countries not only around Russia but far out in the world, they declared themselves as defenders of peace, there were \"Peace\"-named streets in every town in USSR.\nNothing changed today: they force their rule in Ukraine, Moldova, Georgia, Kazakhstan, Belarus, Syria, killing probably up to one hundred thousands people only during last month of brutal invasion of Ukraine. But at the same time they claim that they never attack, only defend. \nThe difference, of course, is that in present-day Russia word \"peace\" is practically banned.",
"mediaType": "text/plain"
}
},
"id": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912/entities/urn:activity:1354148997236789259/activity"
},
{
"type": "Create",
"actor": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912",
"object": {
"type": "Note",
"id": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912/entities/urn:activity:1200165589980000256",
"attributedTo": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912",
"content": "Економіка Шумеру<br />Загальноприйняте уявлення про економіку Шумеру протягом тривалого часу перебувало під впливом гідравлічної теорії походження держави і формулювалося у вигляді \"храмової держави\": храми месопотамських міст, контролюючи системи зрошення, володіли майже всією землею міста і відповідно контролювали економіку. Згодом, згідно з цією теорією, із зміцненням влади царів, вони перехопили владу у храмі, але загальна структура економіки ще довго залишалась централізованою. Храми і царі повністю перерозподіляли товари в межах містах і монопольно здійснювали зовнішню торгівлю.<br />Такий погляд значною мірою був заснований на відсутності письмових доказів ринкової економіки. Тобто, наприклад, з того факту, що більшість знайдених у храмі табличок фіксували власність храму робився висновок, що іншої форми власності не було. Насправді ж, письмо у 3 тисячолітті до н. е. ще не було достатньо поширеним серед мас, і тому ми не знаходимо великої кількості свідчень про економіку приватних громадян. В той час, як храму, як крупному землевласнику необхідно було здійснювати якийсь облік своєї власності і трансакцій, малі приватні господарства чи приватні купці не мали потреби у письмовому обліку, тому свідчень про їхню діяльність збереглось менше, хоча в сукупності могли переважати в обсязі виробництва і власності<br />Не дивно тому, що з поширенням письма серед населення, ми знаходимо більше доказів приватної економічної діяльності. Звідси міф про зародження капіталізму в Ассірії.<br />Як тільки дослідження вийшли за межі буквального тлумачення збережених текстів, протягом останніх 70-ти років теорія \"храмової держави\" була повністю дискредитована.<br />Радянський вчений Ігор Дяконов в 1950-х роках порівнявши храмові записи з орієнтовними чисельностями населення міст і їх площами розрахував, що хоча храми і були вагомими землевласниками, значна частина землі перебувала у, як він вважав, колективній власності міщан. Подальші дослідження показали, що насправді ця земля була не у колективній, а у приватній власності.<br />Помилковим є також твердження про централізованість розподілу товарами. <br />Вже починаючи з поч. 3 тис. до н.е. приватна торігівля нерухомістю (поля, будинки) підтверджується записаними актами. <br />Шумерські тексти також фіксували мінливість цін на зерно, що звичайно ж несумісне не лише з централізованим перерозподілом, а свідчить про наявність ринку.<br />Знаходяться також поодинокі свідчення кредитів між приватними особами з обох сторін, чи між приватними особами і храмом. Більше того, щонайпізніше в 21ст існували \"бала\" - фірми, діяльність яких нагадувала сучасні клірингові доми.<br />З часом фермери, купці і ремісники могли заощадити достатньо капіталу, щоб розширити свою діяльність. Таким чином, з'являлись великі підприємства. Наприклад, в Ешнунні в кінці 3 тисячоліття до н. е. був побудований великий будинок із складною системою водопостачання, ймовірно чинбарня, в якій працювало до 700 людей; в Гірсу знаходився керамічний завод з щонайменше 14-ма печами а також рибно-переробна фабрика. <br />Закладалися також фінікові сади. Якщо б економіка Шумеру була соціалістичною, для чого було займатись незнайомою діяльністю, імпортувати чужоземне насіння, вкладати працю і кошти, і далі чекати кілька років нового урожаю, коли можна було звично засіяти ячмінь чи пшеницю? Єдине пояснення такій діяльності - прагнення отримання відносно високого прибутку, зумовленого високою ринковою ціною на фініки. <br />З часом фініки, які не є місцевою рослиною, експортувались за межі Месопотамії, поряд з зерном і текстилем. Міжнародна торгівля здійснювалася приватними купцями з метою отримання прибутку. Торгівля між купцями з різних шумерських міст часто не припинялась навіть в часи війн між цими містами, що також є свідченням незалежності торгівців від політичної влади.<br />Деякі міста спеціалізувались на певних видах діяльності, наприклад, Ісін став центром шкірного виробництва, а Лагаш - работоргівлі, в Гірсу 21 століття до н.е. 6000 людей працювали в ткацькій промисловості.<br />Таким чином, ми отримаємо картину відносно вільної ринкової економіки, коли різні приватні жителі, по мірі свої можливостей займалися з метою отримання прибутку сільським господарством, ремісництвом, міжнародною торгівлею і навіть фінансовими послугами. Приватна торгівля здійснювалася на вулицях міст чи біля воріт. Поряд з місцевими товарами там продавались імпортні привезені купцями. Роль грошей виконували метали, в першу чергу срібло. Значна частина населення не мала можливостей для власної підприємницької діяльності, і наймалась до роботу як до приватних фірм так і до храму чи \"палацу\". Люди могли отримати кредити. Інколи в якості застави, вони пропонували власність на себе, стаючи, у випадку несплати, рабами.<br />В той же час, держава і храми збирали податки і різного роду побори, за здійснення адміністративних послуг. Наприклад, в знаменитому описі реформ Урукагіни, серед політик, які він відмінив були: примусова платна оцінка майна, обов'язкова платна стрижка овець в палаці, збори за розлучення, поховання, приготування парфумів тощо.Таким чином, ці інституції також збагачувались і акумулювали капітал.<br /><br />Джерела:<br />Silver, Morris. Economic Structures of Antiquity, Greenwood Publishing Group, 1995<br />Trigger, Bruce. Understanding Early Civilizations: A Comparative Study. New York: Cambridge University Press, 2003.<br />Kramer, Samuel Noah. The Sumerians: Their History, Culture and Character. Chicago, IL: University of Chicago Press, 1963 /Самюэль Крамер. Шумеры. Первая цивилизация на Земле. М.: Центрполиграф, 2002 г.<br />Foster, Benjamin. A New Look at the Sumerian Temple State. Journal of the Economic and the Social History of the Orient, 1981",
"to": [
"https://www.w3.org/ns/activitystreams#Public"
],
"cc": [
"https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912/followers"
],
"tag": [],
"url": "https://www.minds.com/newsfeed/1200165589980000256",
"published": "2021-01-24T19:49:34+00:00",
"source": {
"content": "Економіка Шумеру\nЗагальноприйняте уявлення про економіку Шумеру протягом тривалого часу перебувало під впливом гідравлічної теорії походження держави і формулювалося у вигляді \"храмової держави\": храми месопотамських міст, контролюючи системи зрошення, володіли майже всією землею міста і відповідно контролювали економіку. Згодом, згідно з цією теорією, із зміцненням влади царів, вони перехопили владу у храмі, але загальна структура економіки ще довго залишалась централізованою. Храми і царі повністю перерозподіляли товари в межах містах і монопольно здійснювали зовнішню торгівлю.\nТакий погляд значною мірою був заснований на відсутності письмових доказів ринкової економіки. Тобто, наприклад, з того факту, що більшість знайдених у храмі табличок фіксували власність храму робився висновок, що іншої форми власності не було. Насправді ж, письмо у 3 тисячолітті до н. е. ще не було достатньо поширеним серед мас, і тому ми не знаходимо великої кількості свідчень про економіку приватних громадян. В той час, як храму, як крупному землевласнику необхідно було здійснювати якийсь облік своєї власності і трансакцій, малі приватні господарства чи приватні купці не мали потреби у письмовому обліку, тому свідчень про їхню діяльність збереглось менше, хоча в сукупності могли переважати в обсязі виробництва і власності\nНе дивно тому, що з поширенням письма серед населення, ми знаходимо більше доказів приватної економічної діяльності. Звідси міф про зародження капіталізму в Ассірії.\nЯк тільки дослідження вийшли за межі буквального тлумачення збережених текстів, протягом останніх 70-ти років теорія \"храмової держави\" була повністю дискредитована.\nРадянський вчений Ігор Дяконов в 1950-х роках порівнявши храмові записи з орієнтовними чисельностями населення міст і їх площами розрахував, що хоча храми і були вагомими землевласниками, значна частина землі перебувала у, як він вважав, колективній власності міщан. Подальші дослідження показали, що насправді ця земля була не у колективній, а у приватній власності.\nПомилковим є також твердження про централізованість розподілу товарами. \nВже починаючи з поч. 3 тис. до н.е. приватна торігівля нерухомістю (поля, будинки) підтверджується записаними актами. \nШумерські тексти також фіксували мінливість цін на зерно, що звичайно ж несумісне не лише з централізованим перерозподілом, а свідчить про наявність ринку.\nЗнаходяться також поодинокі свідчення кредитів між приватними особами з обох сторін, чи між приватними особами і храмом. Більше того, щонайпізніше в 21ст існували \"бала\" - фірми, діяльність яких нагадувала сучасні клірингові доми.\nЗ часом фермери, купці і ремісники могли заощадити достатньо капіталу, щоб розширити свою діяльність. Таким чином, з'являлись великі підприємства. Наприклад, в Ешнунні в кінці 3 тисячоліття до н. е. був побудований великий будинок із складною системою водопостачання, ймовірно чинбарня, в якій працювало до 700 людей; в Гірсу знаходився керамічний завод з щонайменше 14-ма печами а також рибно-переробна фабрика. \nЗакладалися також фінікові сади. Якщо б економіка Шумеру була соціалістичною, для чого було займатись незнайомою діяльністю, імпортувати чужоземне насіння, вкладати працю і кошти, і далі чекати кілька років нового урожаю, коли можна було звично засіяти ячмінь чи пшеницю? Єдине пояснення такій діяльності - прагнення отримання відносно високого прибутку, зумовленого високою ринковою ціною на фініки. \nЗ часом фініки, які не є місцевою рослиною, експортувались за межі Месопотамії, поряд з зерном і текстилем. Міжнародна торгівля здійснювалася приватними купцями з метою отримання прибутку. Торгівля між купцями з різних шумерських міст часто не припинялась навіть в часи війн між цими містами, що також є свідченням незалежності торгівців від політичної влади.\nДеякі міста спеціалізувались на певних видах діяльності, наприклад, Ісін став центром шкірного виробництва, а Лагаш - работоргівлі, в Гірсу 21 століття до н.е. 6000 людей працювали в ткацькій промисловості.\nТаким чином, ми отримаємо картину відносно вільної ринкової економіки, коли різні приватні жителі, по мірі свої можливостей займалися з метою отримання прибутку сільським господарством, ремісництвом, міжнародною торгівлею і навіть фінансовими послугами. Приватна торгівля здійснювалася на вулицях міст чи біля воріт. Поряд з місцевими товарами там продавались імпортні привезені купцями. Роль грошей виконували метали, в першу чергу срібло. Значна частина населення не мала можливостей для власної підприємницької діяльності, і наймалась до роботу як до приватних фірм так і до храму чи \"палацу\". Люди могли отримати кредити. Інколи в якості застави, вони пропонували власність на себе, стаючи, у випадку несплати, рабами.\nВ той же час, держава і храми збирали податки і різного роду побори, за здійснення адміністративних послуг. Наприклад, в знаменитому описі реформ Урукагіни, серед політик, які він відмінив були: примусова платна оцінка майна, обов'язкова платна стрижка овець в палаці, збори за розлучення, поховання, приготування парфумів тощо.Таким чином, ці інституції також збагачувались і акумулювали капітал.\n\nДжерела:\nSilver, Morris. Economic Structures of Antiquity, Greenwood Publishing Group, 1995\nTrigger, Bruce. Understanding Early Civilizations: A Comparative Study. New York: Cambridge University Press, 2003.\nKramer, Samuel Noah. The Sumerians: Their History, Culture and Character. Chicago, IL: University of Chicago Press, 1963 /Самюэль Крамер. Шумеры. Первая цивилизация на Земле. М.: Центрполиграф, 2002 г.\nFoster, Benjamin. A New Look at the Sumerian Temple State. Journal of the Economic and the Social History of the Orient, 1981",
"mediaType": "text/plain"
}
},
"id": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912/entities/urn:activity:1200165589980000256/activity"
}
],
"id": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912/outbox",
"partOf": "https://www.minds.com/api/activitypub/users/1196795031353040912/outboxoutbox"
}